www.petropavl-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 19 грудня 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Петропавлівський район >> Про район
Інвестиційний паспорт Петропавлівського району
Версія для друку Написати листа
Офіційний розділ.

Петропавлівський район створений 1 жовтня 1923 року. Розташований у східній частині Дніпропетровської області , на відстані 102 км від обласного центра.
Межує: на сході – з Красноармейським районом Донецької області та Межівським районом. На заході – з Блинюківським районом Харківської області та Павлоградським районом. На півдні – з Васильківським і Межівським районами. На півночі – з Близнюківським районом Харківської області.
Центр району селище міського типу Петропавлівка , розташований на річці БИК ( приток Самара ).
Населених пунктів – 51, селищна рада -1, сільськи ради - 12.
З 2017 року на території району було створено дві об'єднані територіальні громади: Миколаївську ОТГ (увійшли території Миколаївської, Петрівської, Васильківської сільськихі рад та Українську ОТГ ( увійшли території Української та Троїцької сільських рад)
Розташована у степовій зоні , ґрунти - чорнозем.
З природних багатств тут є родовища кам’яного вугілля , які були відкриті у 1949 році.
Площа району - 124,8 тис.га ., з них:
4,98 тис.га – ліси, 1,98 тис.га – водойми, рілля – 91,3 тис.га.,
багаторічні насадження – 1,73 тис.га.,пасовища – 14,8 тис.га.
сіножаті - 0,49 тис.га.
Чисельність наявного населення району за статистичними даними станом на 01 червня 2018 року становить 25 770 тис. осіб
Міське населення - 8,4 тис.осіб.
Сільське населення – 17,3 тис.осіб.
Чоловіків – 12,2 тис.осіб, жінок 13,5 тис.чол.
Працездатне населення 15,8 тис.осіб
Зайнято в економіці району разом з працівниками шахт біля 10328 чол., з них 7326 чол .- працівники шахт.
Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника - 11 459 грн.
Безробітні, які зареєстровані у державній службі зайнятості і мали статус безробітного на 01.01.2018 року становить 680 осіб .
Рівень зареєстрованого безробіття – 7,08 % .
Пенсіонери складають 11,046 тис. осіб (42,0 %).
Середньомісячний розмір пенсії одного пенсіонера 3 820 грн.( з урахуванням шахтарів)

Історичні відомості

На початку ХХУІІІ століття в північно – східній частині Дніпропетровської області мешкали селяни – втікачі. За наказом азовського генерал – губернатора Черткова в 1775 році на річці Бик при впаданні її в річку Самару оселилася перша рота розформованого Луганського Пікінерського полку з сім’ями. Так утворилася військова слобода, яку за іменами святих Петра і Павла назвали Петропавлівкою.
У 1846 році Петропавлівка стала містечком і центром волості, налічувалось населення 999 чоловік.
Щоб тримати народ в покорі, царський уряд став будувати церкви та монастирі. В 1902 році було розпочато будівництво церкви в с.Петропавлівка, яке закінчено в 1908 році на кошти, зібрані мешканцями с.Петропавлівка і навколишніх сіл.
Будівництво проводили учні ремісничого училища, автор церкви не відомий.
Споруда церкви є архітектурним пам’ятником в стилі класицизму кінця ХІХ і початку ХХ століть місцевого значення, розміщена в центрі смт.Петропавлівка, в парку.
В роки Великої Вітчизняної війни церква була частково зруйнована, після війни приміщення було приведено в належний стан і діяло , як церква.
В 1955 році її було закрито, приміщення використовувалось під кінотеатр, історичний музей та дитячу бібліотеку.
За клопотанням релігійної громади, церкву знов було відремонтовано. В 1989 році почалось богослужіння громадян.
В 2001 році була побудована дзвіниця з хрестом висотою 34 метри.
В Петропавлівському районі свято бережуть пам’ять про тих, хто загинув у кровопролитних боях з добре озброєним, жорстоким і підступним ворогом, захищаючи честь, свободу і незалежність Батьківщини.
Майже в кожному селі збудовано меморіальні комплекси, обеліски та братські могили, де поховані воїни – визволителі.
Так, в смт.Петропавлівка споруджено меморіальний комплекс, який знаходиться у мальовничому парку в центрі селища. Тут, на гранітних дошках, викарбовано прізвища земляків, що загинули в роки війни.
На території району знаходяться 43 пам'ятники історії, з них 7 меморіальних комплексів, 9 обелісків односельчанам, 27 братських могил.
Окрім цього, в районі працює історико – краєзнавчий музей на громадських засадах. Музей засновано рішенням райвиконкому від 25.10.1967 року. Фонди музею налічують 2436 експонатів, втому числі нерухомі пам’ятки історії та культури.
В районі на державному обліку 263 пам'ятників археології 2000 року до нашої ери, 4 пам'ятники мистецтва. Встановлено меморіальну дошку академіку Академії космонавтики Сайгаку Володимиру Михайловичу.

2. Характеристика Петропавлівського району

2.1. Географія та природний потенціал

Район розташований на сході області. Межує зі слідуючими адміністративними районами:
- на сході – з Покровським районом Донецької області та Межівським районом;
- на заході – з Близнюківським районом Харківської області та Павлоградським районом;
- на півдні - з Васильківським і Межівським районами;
- на півночі – з Близнюківським районом Харківської області.

Центр району селище міського типу Петропавлівка, розташований на річці Бик (приток Самари).
Петропавлівщина розташована у степовій зоні, ґрунти - чорнозем.
З природних багатств тут є родовища кам’яного вугілля, які були відкриті у 1949 році.
Ґрунтовий покрив обстежених земель району дуже різноманітний. Більша кількість різновидностей ґрунту обумовлена різноманіттям природних умов, факторів формування грунту , рельєфу, грунтових порід, рослинністю, умов зволоження.
Клімат
Петропавлівський район відноситься до північного недостатньо вологого, теплого району Дніпропетровської області.
Цей район характеризується жарким літом та відносно холодною зимою.
В окремі роки зими бувають холодними з пониженням температур до 200 - 300С.
Згідно багаторічних даних Павлоградської метереостанції середньорічна температура повітря складає – 7,9 0С.
Тривалість без морозного періоду в середньому складає 170 днів з відхиленням в окремі роки від 143 до 228 днів.
Весна розпочинається з третьої декади березня або з першої декади квітня. Перша декада квітня місяця співпадає з середніми строками висіву ярових культур, початком вегетації озимих культур, початком польових робіт.
Осінь, як правило, встановлюється в кінці вересня та являється теплим і доволі тривалим періодом року.
На початку листопада завершуються польові роботи.
У зв’язку з мінливістю погодних умов строки закінчення польових робіт можуть коливатися від 30 вересня до 12 листопада.
Зима порівняно м’яка, малосніжна. Найбільший сніговий покрив на плато досягає 11 см, промерзання грунту складає 17- 43 см, в окремі роки, з дуже холодною та малосніжною зимою, промерзання грунту може досягати 90 см.
Погода зимою нестійка. Поряд з мінусовими температурами, які іноді досягають -30 С, мають місто часті потепління з температурою до +37С
Потепління зимою пов’язане з появою теплих і вологих атлантичних мас повітря.
Середньорічна кількість опадів, яка рівняється 458 мм, є достатньою величиною для нормального розвитку основних сільськогосподарських культур.
Характерною особливістю клімату району є надзвичайна мінливість кількості випадаючих опадів.

Рельєф

Територія Петропавлівського району розташована на лівобережжі Придніпровського плато.
Рельєф Петропавлівського району носить вузько-хвильовий характер.
Для території цього типу рельєфу, характерна добре розвинута яро-балочна система, приурочена до р. Самара та р.Мокра Чаплинка, які перетинають землі району в направленні з південного заходу на північний схід.
Долина р. Самари виражена дуже добре, як більшість річок північної півкулі ; р. Самара підмиває свій правий берег. Лівий берег її понижений і задернений.
На схилах міцність зменшується. В процесі грунтоутворення приймають верхні шари лесу.
Лес має значну кількість карбонатів кальцію та магнію. Завдяки великій кількості мулу та глинистих частин, а також карбонатів кальцію забезпечується закріплення органічної маси, що розкладається.
Цьому грунт, який сформувався на лесах має багато гумусу і агрономічно цінну водостійку структуру.
На невеликих ділянках по схилах балок грунтоутворюючими балками є червоно-бурі глини, які являють собою щільну важку глину червоно-бурого кольору чи коричнево-бурого з білими твердими карбонатними концепціями.
Червоно-бурі глини характеризуються наявністю шкідливих для рослин солей, набуханням та запливанням при зволожуванні.
По днищам балок грунтоутворюючими породами являються делювіальні відкладення, які представляють собою змитий водними потоками з прилягаючих схилів матеріал. Ці відкладення по механічному складу однорідні, але мають невелику складність.
На цій породі утворюються грунти багаті на гумус та поживні речовини.
В заплавах рік грунтоутворюючими породами являються алювіальні відкладення. принесені річкою під час розливів.
Алювіальні відкладення неоднорідні по механічному складу. По мірі віддалення від русла річки вони стають важчими.
В зв’язку з близьким розташуванням до поверхні рівня грунтових вод, алювіальні відкладення часто засолені шкідливими для рослин солями. Тому грунти, утворені на цих породах, також засолені.
Гідрологія.

Територія Петропавлівського району омивається невеликою кількістю річок: Самара, Мокра Чаплинка та Бик, які перетинають район в направленні з південного заходу на північний схід.
Вся річкова мережа району належить басейну р. Дніпро.
Течія річок повільна. Річки роблять багаточисельні петлі та згиби. Вони не мають постійного водотоку, літом містами пересихають, утворюючи заводи.
Рівень грунтових вод у заплавах не перевищує глибину 3-4м.
В більшості випадків грунтові води по заплавах річок району ще ближче підходять до поверхні. Місцями води піднімаються на поверхню , заболочуючи заплаву.
Під час весняної відлиги пойми заливаються водою.
У водорозділах грунтові води находяться на глибині 20-30 м і в грунтоутворення участі не приймають.
Гідрогеологія.

Гідрогеологічними іспитами встановлено, що основними водоносними горизонтами, які постачають воду населенню Петропавлівського району являються:
1. Давнеалювіальні відкладення розвиті в долині р. Самари та її притоках. По своїй фізично-хімічній якості, води в цьому районі горизонту задовільні: їх дебіт рівняється 7-12 л/сек., колититр вище 333.
2. Харківські піски та піщаники також дають воду задовільної якості, їх дебіт рівняється 3,82 л/сек.
3. Води Турнейського горизонту характеризуються дуже низькою мінералізованістю, для питного водопостачання використовується тільки разом з водами Харківського ярусу в складі 2:1.
Води алювіального відкладення Харківського водоносного горизонту знаходяться на глибині 15-20м.
Харківський водоносний горизонт в районі розповсюджений, але якість отриманої води неоднорідна, так як місцями горизонти Харківський та Турнийський мають незначний ізолюючий прослойок, що допускає проникнення мінералізованих вод до шару хороших вод Харківського горизонту.
Алювіальні відкладення мають широке розповсюдження в долинах рік та балок, такі зустрічаються в водорозділах на глибині 15-20м.
Обстежено 116 скважин, з них тільки в 31 отримано воду з жорсткістю
МГР/екв рівної від 3,6 до 12,8 ,
жорст. 10,08 35,9
а в інших МГР/екб рівної від 13,9 до 28,9 жорст. 39,2 81,9.

На основі фактичних даних встановлено, що задовільне по якості питне водопостачання мають села: Дмитрівка, Лозове, Катеринівка, Миколаївка, Сонцево, Петропавлівка, Хороше, Коханівка, Петрівка, Василівка.
Обстежено 171 шахтних колодязів, з них 100 колодязів розташовані в населених пунктах, а 71 в полі. Всі шахтні колодязі мають ( виключивши 13) укріплені стінки та верхній бетонний дерев’яний зруб.
Механізоване водопідземне обладнання встановлено при 16 колодязях, а з інших 155 шахтних колодязів вода береться за допомогою блоків, воротків та журавлів.

Природна рослинність

Петропавлівський район розташований в зоні степів, в підзоні різнотравного типчаково-ковильного степу.
Внаслідок впливу трав’янистої рослинності тут утворились чорноземні грунти.
В даний час природна степова рослинність розповсюджена невеликими ділянками по схилам балок, які використовуються в основному під випас худоби.
На заболочених місцях болотна рослинність: осока, ситники, тростинок, очерет, частуха подорожникова, клівер повзучий, лапчатка гусина та інші.
На солончаках ростуть солевиносливі види рослин: айстра солончакова, солерос, скритниця колюча, лобода, червона полинь морська. Під впливом надмірного випасу худоби природна рослинність змінює свій видовий склад. Замість злакових з’являються такі рослини як полинь, шпориш, васильок розкидистий та інші види, що забруднюють пасовища.
На полях району, зустрічаються такі сорняки: марь біла, мишей зелений, осот розовий, в’юнок польовий, гречиха в’юнова.

Грунтовий покрив району.

Грунтовий покрив Петропавлівського району дуже складний.
Основними грунтами району являються чорноземи звичайні, які утворилися на покритих лісовими породами плато під трав’янистою степовою рослинністю.
По заплавах рік та днищам балок в умовах близького залягання грунтових вод утворились лугові, болотні та перехідні між ними грунти.
При масштабному обстеженні території господарств району було виділено 102 грунтові різновидності, які відрізняються між собою морфологічною будовою, механічним складом, грунтоутворюючими та підстилаючими породами.
Преобладаючі з них : чорноземи звичайні, найбільш розповсюджені грунти на території району. Залягають вони на рівних підвищених участках водорозділів / плато на пологих схилах/, де поверхній стік майже відсутній.
Утворення грунтів проходило за рахунок накопичення гумусу та мінеральних поживних речовин при проростанні та відмиранні трав’янистої рослинності.
На глибині грунтового профілю та гумусованості чорноземи звичайні в районі поділяються на:
- чорноземи звичайні середньогумусні;
- чорноземи звичайні малогумусні;
- чорноземи звичайні маломіцні перехідні до південних.
Найбільш розповсюджені з них – чорноземи звичайні середньогумусні, які використовуються під ріллю. Ці грунти займають схили водорозділів та балок.
Загальна площа чорноземів звичайних середньогумусних 38,9% від всієї площі району.
Чорноземи звичайні легкоглинисті важкосуглинисті середньозмиті та легкосуглинисті малогумусні на лесових породах займають південно-західну частину району і формують по дерновому типу грунтоутворення.
Чорноземи звичайні неглибокі перехідні до південних займають найбільшу площу і розташовані в південно-східній частині району по границі з Межевським районом , на вирівняних місцях водорозділів.
Всі грунти багаті на гумус та поживні речовини. Вони пригодні для використання під всі районізовані культури.
Чорноземи звичайні намиті суглинисті використовуються як пасовища та орані землі. Чорноземи намиті мають благоприємний водний режим і являються кращими грунтами району.
Корисні копалини
Назва
корисних копалин
Місцезнаходження
Характеристика корисних копалин
Умови залягання
Інформація про розвідування запасів та їх експлуатування
Кам’яний вугіль
Петропавлівське
Межівське
вугільне
місце зародження
Кам’яний вугіль марки ГСК
Задовільні
Розвідано трестом “Укрвуглігеологіяі“ в 1953-1956рр., 2 шахти працюють,
3 шахти будуються, запаси 660 000тис. тонн
Глини та суглинки
Петропавлівська дільниця розташована в 5 км до південного сходу від райцентру
Глини та суглинки для будівництва цегли марки “100”
Глибина підрахунку запасів 9 м.
Запаси розвідані трестом “ Укрвуглігеологія” в 1952-1954рр. Величина запасів 5636 тис. м3
Піски
В районі смт.Петропавлівка,
с.Троїцьке,
в заплаві р.Сухий Бик і р.Бик
та заплаві р. Самара
Піщані кар’єри для будівництва експл. потреб Міншосдора
На поверсі
Дані відсутні

2.2. Промисловість
На території району розташовані шахти ПАТ ДТЕК „Павлоградвугілля ” .Це шахти шазтоуправлінь " Першотравневе" та " Дніпровське": „ Степова ” , „ Ювілейна” ,” Дніпровська ”,„Сташкова ”, де працює близько 5 ,0 тис.чол. мешканців Петропавлівського району.
2.3. Агропромисловий комплекс
Петропавлівщина належить до регіонів , де виробляється значна частина сільськогосподарської продукції області.
В аграрному секторі району здійснюють сільськогосподарську діяльність 107 підприємств різних форм власності та господарювання.
Майже на всій території регіону переважають родючі чорноземні ґрунти , які дозволяють вирощувати великі врожаї сільськогосподарських культур.
Основними напрямками розвитку АПК району є виробництво зернових, технічних та овочевих культур, м’ясо – молочної продукції, продукції птахівництва.
В структурі валової продукції сільського господарства 85 % складає продукція рослинництва, 15 % - продукція тваринництва.

По сільськогосподарських підприємствах району отримано 75027 тонн зерна, при середній урожайності 30,7ц/га. Так, озимої пшениці зібрано із площі 17611 га, намолочено 59877 тонн, при середній урожайності – 34,0 ц/га. Озимого ячменю намолочено 3361тонн, при середній урожайності – 23,5 ц/га. Озимого ріпаку намолочено 9810 тонн, при середній урожайності – 24,3 ц/га. Ярого ячменю намолочено 5287 тонн, при середній урожайності - 18,5 ц/га. Кукурудзи накошено 5604 тонн , при середній урожайності 30,0 ц/га.Соняшнику накошено 22350 тонн, при середній урожайності - 17,0 ц/га.
Для забезпечення економічного зростання району у 2018 році заплановано отримати валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств 153870 тонн зерна, що більше показників 2017 року на 6013 тонн зерна або на 4 % . Планується одержати валового збору соняшнику 49800 тонн тонн ,що більше від показників 2017 року на 7066 тонн або на 17 %. Під урожай 2019 року посіяно озимих зернових культур на площі 19440 га в тому числі озимого ячменю 2050 га, озимої пшениці 17400 га ( 66% до плану) та крім того озимого ріпаку 3000 га.
Підсумки роботи по галузі тваринництва за 2018 рік засвідчують, що в цілому по району підтримується стабільність виробництва продукції тваринництва.
На кінець 2018 року заплановано у господарствах району поголів'я: ВРХ всього 50 голов, в т. ч. корів 20 голів; свиней 2900 голів; птиці 4300 голів. Отримано слідуюче виконання планових показників у 2017 році : по молоку- 65 тонн; по м’ясу - 169 тонн; по яйцю - 261 тис.шт.
Виробництво тваринницької продукції на 2019-2022 роки в сільгосппідприємствах заплановано на рівні 2018 року.
Рівень середньомісячної заробітної плати у сільському господарстві у 2018 році планується довести до 6588,0 грн., що більше від показників 2017 року на 1345 грн або на 25%.

6. Соціальні питання
6.1. Ринок житла
На території району налічується 214 житлових будинки комунальної власності. Із них:
145- одноповерхові,
61 – двоповерхові,
5 – триповерхові,
3 – чотириповерхові.

6.2. Середня освіта
У районі функціонує 8 шкіл І-ІІІ ступенів,з них 2 НВК, 6 шкіл І-ІІ ступеня, де навчаються майже 2,8 тис.учнів. 1 заочна школа, 2 позашкільних заклади :будинок творчості дітей та юнацтва та дитячо-юнацька спортивна школа. Свої знання дітям в школі передають 374 педагогів Ведеться активна позашкільна робота в 118 гуртках різних напрямків .Гарячим харчуванням охоплено понад 51 % дітей – безкоштовно. На протязі навчального року здійснювався підвіз в 12 школах 750 дітей із 24 населених пунктів, що складає 99% від потреби. Інтенсивно реалізується Державна програма комп’ютеризації сільських шкіл, всі школи забезпечено комп’ютерними класами, усі заклади підключено до Інтернету.

6.3. Дитячі садки
Функціонує 15 дошкільних закладів та 2 в НВК , де вихо­вується 710 дітей.

6.4. Професійна освіта
Працює корпус №2 Державного професійно-технічного навчального закладу «Межівське професійно-технічне училище» , в якому здобувають спеціальність майже 173 юнаків та дівчат для роботи в сільському господарстві.

6.5. Медичні установи
Мережа медичних установ становить 29 закладів, із них одна центральна районна лікарня та одна дільнична лікарня , 9 сільських лікарських амбулаторій, 18 – фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів.
В лікарнях розгорнуто 195 ліжок, із них 15 для осіб похилого віку.
В 3-х сільських лікарських амбулаторіях введені штатні посади сімейних лікарів.
Кількість лікарів у районі станом на 1.01.09 року – 57, у т.ч. в ЦРЛ – 37.
Основні зусилля медичних працівників спрямовані на виконання загально-державних медичних програм “Здоров’я нації”, “Цукровий діабет”, “Репродуктивне здоров’я”, “Комплесна програма боротьби з туберкульозом”.

6.6. Фізична культура і спорт
На даний час у Петропавлівському районі три діючі стадіони:
- центральний стадіон у смт. Петропавлівка – на 500 місць;
- у с. Васильківське – на 400 місць;
- у с.Українське – на 200 місць.
- В районі на базі семи шкіл відкрита ДЮСШ, яка профілює два види спорту – футбол, волейбол. На даний час в ній займаються 400 дітей віком від 9 до 16 років.
- В районі функціонує 7 футбольних полів та 21 шкільний спортзал.
Найпопулярнішим видом спорту на Петропавлівщині є футбол.
На сьогодні у чемпіонаті району приймають участь 6 футбольних команд.
Велику увагу розвитку спорту на селі приділяє керівники ТОВ „ Авангард” .

Найбільші підприємства Петропавлівського району

1. ТОВ агрофірма “Авангард” - керівник Карпенко Володимир Іванович
2. ТОВ агрофірма “Нібас” - керівник Ковальський Роман Степанович
3. ТОВ “Весна” - керівник Рудь Олександр Гаврилович
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор